З таким я вже зустрічаюсь не вперше, але сьогодні жах як це мене роздраконило.
Попросила співробітниця допомогти купити флешку до її телефона (NOKIA 6085), ну і пішли в магазин "фотоімперія" зветься це у нас у Вінниці моднява сеть така.
Прийшли ну і я біглим поглядом шукаю флешку на 2G microSD, і тут вприприжку біжить модний шминдрик, на голові гелю наче гловою в універсальний тазік вже опустили, і каже коронну фразу "Я могу вам чем нибудь помочь?".
Ну моя співробітниця, по своїй неопитності, показала йому звого коміркового телефона, і "Каже треба під нього флешку!". І тут він почав гадати, що це за телефон "Это по-моему какая-то мм....ммм.... 66хх" (в магазині мобілками до речі теж торгують). Мені вже стало цікаво почав спостерігати. В результаті навішав лапші стільки, "Он наверно больше гига не держит, а если держит то криво", ну короче сотрудниця вже мене питає яку брати я кажу різниця порядка 20грн - бери два гіга.
І тут цього смикнуло сказати, тіпа "мы не гарантируем что будет работать, мы назад товар не принимаем!" і ця фраза мене вбила! Хто їх взагалі вчить торгувати!?!?? І я йому:
-"Если меня товар не устроит, вы не то что товар у меня назад возьмёте, а деньги вернёте! Вы попробовать можете?".
-"Нет".
-"Инет есть? Узнать можете?"
-"Инет есть только для служебной переписки!"
Далі я просто повернувся і пішов, бо якби я йому сказав "Чем он мне сможет помочь", мені б за це все життя було соромно.
Як такі контори можуть існувати, в яких продавці не просто непрофесіональні в сфері електроніки, а і в сфері продажу, спілкування з покупцями????
P.S. Все таки флешку купили в нормальному комп'ютерному магазині, мені краще хай продавець скаже не знаю, ніж бреше в очі і навіть не червоніє.
